Пошук Черняхівських поселень. Найважливіші аспекти.
Питання закономірностей розташування черняхівських поселень розглядається практично у кожній узагальнюючій роботі з цієї культури. Загалом закономірності топографії селищ черняхівської культури відомі. Це неукріплені поселення, розміщені, як правило, на південно-східних схилах перших надзаплавних терас річок та їх приток, пологих схилах берегів невеликих водоймищ. Іноді поселення зустрічаються по обидва боки невеликого струмка, деколи – на плато висотою від 3-4 до 10-20 метрів або, щоправда досить рідко, на підвищених місцях річкових заплав. Деякі селища знаходяться на берегах лиманів або озер, великі поселення зустрічаються вдалині від берегових терас, на плато. Останнім часом, з'явилися роботи, в яких проаналізовано закономірності розташування черняхівських селищ.
Багато селищ займали саме південні, південно-східні та східні схили перших надзаплавних терас річок та струмків.
Інколи Поселення знаходиться на північно-західному схилі, на мисі, утвореному струмком та його правою притокою. Берег тут крутий, а на висоті 5-7 м від рівня струмка поверхня злегка нахилена до півдня та сходу, мис обмежений ще одним струмком. Берег також високий та крутий.
Небагато поселень, розміщених у глибині плато. Крім того, що вони розташовані на плато, їх об'єднує і розміщення біля води – на березі невеликого болота (тепер осушеного), – на берегах невеликого заболоченого струмка, недалеко від його витоків, – на березі невеликого озерця.
На підвищеному мисі, у річковій заплаві відоме тільки одне поселення – знаходиться на правому березі ріки, навпроти південної околиці села, на підвищеному пагорбі у широкій річковій заплаві (до 1 км). Правий та лівий береги тут є досить таки крутими і на їх схилах неможливо було розташувати селище, а на плато – відсутня вода.
На пагорбах у річкових заплавах також зустрічаються черняхівські поселення.
Наступна група – це селища, розташовані на схилах, обернених до півночі. Таких поселень є порівняно багато- на пологих схилах лівого берега струмка, які обернені до півночі. Хоча схили правого берега також пологі і обернені до півдня, але виявилися незаселеними. У розташуванні тут відіграли роль ґрунти.
На лівому, заселеному, березі – чорнозем, а на правому – простежується вихід дрібного щебеню.
Ще один приклад поселення розташоване на правому березі річки на пологих схилах першої надзаплавної тераси, обернених до північного сходу. Лівий берег, обернений до південного сходу, крутий і досить високий – понад 30 м. Крім того, на лівому березі немає чорнозему.
Отже, розглянувши закономірності розташування черняхівських поселень можемо констатувати, що носії черняхівської культури при виборі місця для селища враховували наступні фактори:
1. Наявність води та полегшений доступ до неї. Ще й сьогодні місця, де розташовані черняхівські поселення, насичені водою.
2. Поселення не завжди знаходилися на чорноземних ґрунтах.
3. Місце повинно було добре обігріватися сонцем. Тобто, відводилися південні, південно-східні або південно-західні схили. Проте, коли не було можливості поєднати першу і другу умови, то третьою нехтували.
4. Місце поселення повинно бути добре заховане у складках рельєфу. Практично усі поселення (за винятком тих, що розташовані у глибині плато) можна побачити лише з близької відстані.
Це лише поверховий розгляд пошуку черняхівських поселень. На ділі бувають вийнятки розміщення поселень. А ще є місця кремації. Які іноді бувають за 500 метрів від самих поселень. Іноді там зустрічається неймовірна кількість кераміки та оплавленого металу. Тому пошук по ЧК завжди є цікавим та непередбачуваним.
Удачі в пошуках!))
